«Ми зустрілися з вами, щоб познайомитися з нашою бібліотекою. Це – книжкове містечко, в ньому живуть книжки.»

        -       Такими словами розпочиналися екскурсії до Побережненської  бібліотеки , яка оновлена після капітального ремонту , зустрічала гостей.

Заходи приурочені до головного книжкового свята – всеукраїнського дня бібліотек , що відзначається щорічно 30 вересня.

І як продовження звучало: «Зверніть увагу на книжкові виставки. Ось, наприклад, «Чарівний світ казок», «Про все на світі розкажуть енциклопедії» , «Нові книги» , «Від папірусу – до книги Майкла Харта» та інші . На книжкових виставках стоять найкращі  книжки. Всі книжечки чекають на своїх читачів. До них приходять такі діти, як ви, кличуть до себе в гості. Ненадовго – на тиждень, або на два.»

       А далі було знайомство з бібліотекою , перегляд мультфільмів про книги та бібліотеки , а ще всі вибирали собі книги за смаком .

На завершення завідуюча бібліотекою  побажала бути активними користувачами бібліотеки, берегти і любити книги та ніколи з ними не розлучатися.

75 років з дня визволення сіл Кордишівка , Побережне та Степанівка від  німецько-фашистських загарбників.

 Спогади оживають...

§ Вже з вересня 1941 року на території колишнього Вороновицького району  боротьбу з окупантами розгорнули 3 підпільні групи. Організатором і керівником однієї і з них став  І.Ф.Яковенко , до війни працівник редакції районної газети . До складу групи входили Д.Андріяш , І.Галаган , С.Самофалов , А.Суворов , М.Сученко , О.Сученко , Б.Шуляк.
    Згодом виникла ще одна група в Зарудинцях , яку очолив Павло Тимофійович Гармідер . Член групи працівник друкарні  М.Сученко складав і друкував листівки . Ворогу вдалося натрапити на слід підпільників . 27 грудня 1943 р.  гестапівці вдерлися до квартири І.Ф.Яковенка і на місці розстріляли його . Були заарештовані М.Сученко та  О.Самофалов , яких пізніше розстріляли в гестапо .
    Група у Побережному зазнала поразки . Були  заарештовані  дівчата-зв’язкові . Катерина Салецька  закатована в гестапо , а Пацалюк Марія через деякий час повернулась у село . 
   16 молодих хлопців та дівчат було відправлено німцями в Германію . Одна з них (Римаренко Ганна) додому не повернулась , проживала у Франції .
    Визволення , знемагаючим від фашистського гніту селам району принесли у березні 1944 року 306,183,241,221,237 та 70 гвардійська стрілецькі дивізії 38-ї армії, якою командував генерал армії , а згодом – маршал К.С.Москаленко .
Села Побережне (Зарудинці)  ,  Степанівку , Комарів , Вороновицю  від німецько-фашистських  загарбників звільняли  двічі . Першого  разу  село було звільнено в ніч  з 6-го на 7-ме  січня 1944 року  в ході  Житомирсько-Бердичівської наступальної  операції .

                      За Побережне і Степанівку був жорстокий бій . Втрати ворога невідомі (очевидці розповідають , що в Степанівці  були розстріляні 12  німецьких офіцерів та 7 солдат РОА (армії Власова)та знищено 2 артилерійські гармати . 

                   Втрати  радянської Армії склали: 38 солдат , серед них командир капітан  Пустовойтов , два сержанти – дівчата медсестри , льотчик старший сержант Чаусов    (померли від ран і переохолодження на полі бою , ми називаємо  те   місце «Сіножать». Як стверджують очевидці,  кожухи з поранених  і вбитого льотчика  зняв місцевий селянин Пацалюк Василь).  Був збитий один радянський літак і підбито  сім танків.  До сьогодні рідні розшукують  могили двох солдат , зниклих безвісті  на полі  бою  за Степанівку.                                                                                                  Завершилася    Житомирсько-Бердичівська   операція  15 січня 1944 року.

         Того ж дня  в села Степанівку і Зарудинці  знову ввійшли німці .

Окупація подовжувалась до 14 березня 1944 року  село остаточно звільнили від      німецько-фашистських загарбників . 

     В Степанівці встановлено пам’ятник  воїнам ,  які загинули в бою за наші села .  
Поховані вони  у селищі Вороновиця.                        
                        

ТАРАС ШЕВЧЕНКО - БАТЬКО ХОРРОРУ .  Така  назва  книжково-ілюстративної виставки  до 105-ї річниці  з дня народження Шевченка .
      Як це можливо? - спитаєте ви. А почалося все 1912 року в єзуїтському коледжі , де навчався Альфред Гічкок . Його товариш читав Шевченка і тремтів від жаху .
   Тринадцятирічний Гічкок і собі перечитав деякі твори ... Згодом він написав  сценарій знаменитого  фільму  "Птахи" перечитуючи містерію Шевченка "великий льох" , а комедія сон надихнула на створення фільму "Запамороччення" . Фільм "Психо" побачив світ завдяки вірщу "Стоїть в селі Суботові..." Хочете знати більше - прийдіть в бібліотеку .

   Побережняни , впізнаємо місце !

Унікальне поховання з бронзовою римською посудиною на Поділлі

Навесні 2018 р. за попередніми повідомленнями місцевих мешканців про знахідки речей римського часу біля с. Побережне (Вінницька обл.) співробітниками відділу археології ранніх слов’ян, НДЦ „Рятівна археологічна служба” ІА НАН України та Національного музею історії України було проведено пошукові дослідження з метою з’ясування археологічного контексту цих знахідок.

Під час обстежень встановлено, що речі походили із території могильника та поселення черняхівської культури, які розташовані біля села (Фото 1). Найбільш цікавими виявилася поховання з бронзовою посудиною римського виробництва.

Фото 1. Побережне. Вигляд на могильник та місце розкопок.

Фото 2. Поховання з бронзовим казанком під час розчисток.

Поховання здійснене за обрядом трупоспалення, рештки якого залягали на глибині 0,35—0,6 м і займали площу приблизно 0,8 × 1 м. В ямі на дні стояв цілий бронзовий казан. Під казаном розмішувалося щільне скупчення кальцинованих кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи. Поруч із основним скупченням виявлено уламки кісток, посудин та інших речей (Фото 3). Майже весь вцілілий інвентар було складено в ліпний одноручний кухоль (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.). Кісток у цій посудині не виявлено. Всі предмети із поховання мають сліди сильної дії вогню, фрагментовані та деформовані.

Фото 3. Залишки трупоспалення під час розчистки верхнього контуру.

До складу інвентарю входили наступні речі. Бронзовий казан, який зберігся майже повністю за винятком дужки. Посудина деформована. Вінця потовщені, відігнуті назовні. Вушка у формі півкола, отвори овальні. У місці переходу вінець у корпус тисненням нанесено кілька кільцевих смуг. Денце на кільцевій підставці. Посудина належить до бронзових посудин типу Хеммоор або більш точно — тип Еггерс\63 (Фото. 4). Дві двочастинні бронзові пряжки. Фібула бронзова підв’язної конструкції з фацетованим корпусом. Гребінь роговий багатоскладовий, тришаровий. Виріб зі скла, можливо кубок. Жетон гральний із непрозорого скла, білого кольору. Бронзові окуття кутів дерев’яної дошки для гри. Голка бронзова. Ліпний посуд представлений кубком, кухлем, мискою-вазочкою з похилими канелюрами, трьома мисками та горщиком.

Фото 4. Бронзовий казанок, ліпний посуд під час лабораторної обробки матеріалів польових досліджень.

Комплекс з урахуванням особливостей казана, фібули, пряжок, гребеня датований рубежем ІІІ—IV ст., а найбільш ймовірно початком IV ст. (рання фаза С3). Ліпний посуд має чіткі аналогії в матеріалах вельбарської культури.

Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше ніж за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор (Фото 2). Перший такий комплекс в Україні було досліджено біля с. Рудки (Тернопільська обл.) в 1936 р. Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. В Рудці це бронзові казан та миска (Фото 5, 6), скляний кубок римського виробництва (Фото 7), срібні шпори та ніж (Фото 8) тощо. Існує припущення, що отримати „оригінальні” римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене нами поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу.

Фото 5. Рудка. Деталь бронзового казанка. Експозиція державного археологічного музею в Варшаві.

Фото 6. Рудка. Бронзовий казанок. Експозиція державного археологічного музею в Варшаві.

Фото 7. Рудка. Скляний кубок. Експозиція державного археологічного музею в Варшаві.

Фото 8. Рудка. Срібна шпора. Експозиція державного археологічного музею в Варшаві.

Крім наукових результатів, польові дослідження 2018 р. вчергове зафіксували масштабність і не контрольованість з боку державних органів нелегальних пошуків металевих предметів на пам’ятках археологічної спадщини України. Безпосередньо на всій площі і могильника і поселення, де проводилися наші дослідження, виявлено численні сліди таких пошуків.

     Історична година під назвою "Зима , що нас змінила або 94 дні  Євромайдану"  

     Усі ніби знову день за днем  прожили ті незабутні  дні . Згадали усі миттєвості Революції Гідності . Виступи бібліотекаря та ведучих  доповнювалися   відео  подій майдану .                     Вражаюче звучав "Набат Михайлівського  Золотоверхого" , що мовчав вісім століть , а вночі під час силового розгону майданівців скликав усіх .
  У книжково-ілюстративній  виставці  "Небесна сотня ! Дякуємо за можливість бути вільними" були представлені тематичні книги сучасних авторів .
   Доповнювали захід : пісня у виконанні Людмили Чорної "А мати жде" та інсценівка правдивої казки луганчанки "Небесна сотня", яку майстерно зіграли учителька Лариса Яременко та учень  Богдан Мельник.

"АФГАНІСТАН - НАШ ВІЧНИЙ БІЛЬ" - тематичний вечір , присвячений 30- річниці виведення військ .  Спогади воїнів  не залишили байдужими нікого .  Як і тематичні номери учасників заходу . Були сльози на очах і побажання довгих років життя  . А ще  неймовірно зворушлива інсценівка  про війну  в Україні , що закінчувалася  щирим побажанням миру .

Романтичний  і веселий , а ще співочий і молодий . Все це про день Святого Валентина  у бібліотеці села Побережне . Все було уже традиційно: веселі танці , книги про кохання  (книжково-ілюстративна  виствка "Cправжнє кохання живе у книгах") , фотодрук "валентинок" на вибір .

З "новинок" -  "караоке в бібліотеці"! Уже популярне!         Відтепер  "щоп’ятниці" о 16-00 !!!!